ВОЛОНТЕРСЬКИЙ РУХ

Волонте́рство, або волонте́рська діяльність — це добровільна безкорислива суспільно корисна діяльність. Вона може здійснюватись і окремими людьми, і організаціями.

Волонтерство в Україні –явище справді унікальне.

Визначальним тут є принцип добровільності , адже волонтер діє за покликом душі, з почуття потреби реалізувати свою громадянську позицію. Волонтерство нерозривно пов’язане з розвитком цивілізації. В історії людства навряд чи знайдеться суспільство, якому не були б притаманні ідеї добровільної та безкорисливої допомоги. Завжди знаходились люди, для яких самореалізація, самоудосконалення були можливі лише через працю на благо інших. Слід сказати, що релігія завжди спонукала людей до благодійництва і волонтерства, виховувала альтруїстичну свідомість.

В 2019 році людство буде відзначати 160-річчя виникнення волонтерського руху. Його початком прийнято вважати 1859-й, коли швейцарський підприємець і громадський діяч Жан Анрі Дюнан, вражений страшними наслідками однієї з найкривавіших битв австро-італо-французської війни (під Сольферіно на полі бою лишилися вмирати більше дев’яти тисяч скалічених солдат), фактично ініціював створення Міжнародного комітету Червоного Хреста – організації, яка на добровільних засадах надавала б першу медичну допомогу пораненим. Пізніше Дюнан став першим лауреатом Нобелевської премії миру. Принципами, які він започаткував в цій організації, почали користуватись активні громадяни в багатьох країнах світу, і цей рух поступово охоплював різні види діяльності: допомога бідним, важкохворим, сиротам, навчання грамоті, боротьба з пияцтвом.

Волонтерство має місце і в нашому навчальному закладі: учні , батьки та просто небайдужі громадяни міста не залишаються осторонь проблем наших учнів. Багато років тому волонтерський рух в нашому ліцеї було започатковано Ларисою Андріївною Коломієць – інженером з ТБ станції Шепетівка І. Спілкуючись з учкомом, вона виявляла потреби учнів та організовувала своїх друзів для волонтерської роботи по наданню допомоги та вирішенню проблем молоді. Вона була дійсно альтруїстом!

Склалось так, що Лариси Андріївни вже немає з нами, проте її добрі справи продовжує чоловік Коломієць Андрій Анатолійович – фінансовий ревізор Укрзалізниці, син Андрій Андрійович- викладач медичного училища. Цього року вони надали допомогу учням із соціально незахищених сімей.

якуючи зусиллям волонтерської групи ліцею, було організовано допомогу учням з боку громадян Шепетівки Войцешук Оксани та Кривчук Тетяни.

До добрих справ долучились і батьки. В ліцейну волонтерську групу увійшла і мама активіста – волонтера Кірика Андрія (учня гр..№304) Анна Володимирівна, яка почувши про роботу сина, стала активно сприяти волонтерській справі.

У жовтні наша волонтерська група разом із спілкою воїнів АТО планують відвідати солдат, котрі повернулись із Сходу з пораненнями та потребують допомоги. Попереду ще багато справ, в основі яких лежить любов до людей.

Л.Г.Сидорчук – заступник директора з ВР