Історія ліцею


ШЕПЕТІВСЬКИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ ЛІЦЕЙ: МИНУЛЕ ТА СЬОГОДЕННЯ

Майбутнє має лише той народ, який пам’ятає своє минуле і шанує сучасне.

Найкращим вшануванням із споконвіків було слово.

Шануймо свою історію!

Б. Олійник.

Кожен здобувач освіти хоче навчатись у хорошому закладі освіти, усі батьки дбають, щоб їхні діти були оточені опікою, здобули глибокі знання та добре виховання. Пощастило тим, хто навчався і навчається у Шепетівському професійному ліцеї. Тут панують гармонійні стосунки всіх учасників освітнього процесу, а особистість цінують понад усе. Наш ліцей можна порівняти з кораблем, якого штормить у вирі життя, та наш колектив тримається гордо! У житті кожної людини, будівлі, установи, закладу, нації є події, які визначають її місце в світовому просторі та шляхи подальшого розвитку.

Освітня домівка Шепетівського професійного ліцею, наче розгорнута книга, із давніх і новітніх сторінок якої здобувачі освіти та педагогічні працівники черпають не тільки мудрість, але й снагу та натхнення. Як і кожна людина, кожен навчальний заклад має свою історію. Минуле Шепетівського професійного ліцею – неповторне та славне.

У жовтні 2021 року Шепетівський професійний ліцей зустрів свою сорок другу осінь. Спочатку звели п’ятиповерхову будову гуртожитку, а вже потім завершили будівництво приміщень навчального корпусу. Хоч офіційне відкриття училища відбулося 1 вересня, проте навчання розпочали 10 жовтня 1979 року. Саме за цих сорок днів було набрано 300 перших учнів ліцею. Перший урок відбувся 10 листопада 1979 року в приміщенні гуртожитку будівельників по вулиці Карла Маркса 33-а. Тут навчались учні після 10-го класу за такими спеціальностями: «Регулювальник радіоапаратури і приладів», «Монтажник радіоапаратури і приладів», «Складальник конденсаторів», «Оператор станків з числовим програмним управлінням».

Наприкінці листопада заняття проходили в приміщенні гуртожитку училища. Навчальні кабінети були в кімнатах відпочинку на поверхах. Слюсарна майстерня – в підвальному приміщенні. Майстерню радіодисциплін будували самостійно під керівництвом майстра виробничого навчання Кожухова В. В. Уроки виробничого навчання проходили на заводах міста.

У 1984 році ТУ №10 перейменовано у середнє професійно-технічне училище №20, яке забезпечувало підготовку кваліфікованих робітників для Шепетівського філіалу ВО «Комуніст» (в подальшому Шепетівський завод «Радар») та Шепетівського філіалу Київського заводу ім. Лепсе (в подальшому Шепетівський завод культиваторів). З новими вимогами часу розширювалось і коло нових спеціальностей. На замовлення заводу ім. Лепсе невдовзі розпочали підготовку токарів, фрезерувальників, слюсарів механоскладальних робіт, згодом – будівельників та швачок. Шепетівський професійний ліцей створено у 2003 році на базі професійно-технічного училища №20

Із зміною економічного розвитку регіону змінювалось і коло замовників на підготовку кваліфікованих робітників, а відповідно – і коло спеціальностей. На даний час ми навчаємо здобувачів освіти таким спеціальностям, які дають їм можливість не тільки працювати на підприємствах, у конкретних роботодавців, але й відкривати свою бізнесову справу, а саме: «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «Столяр», «Верстатник деревообробних верстатів», «Радіомеханік з обслуговування та ремонту РТА», «Електрогазозварник», «Швачка», «Кравець», «Штукатур», «Лицювальник-плиточник», «Продавець продовольчих товарів», «Продавець непродовольчих товарів», «Слюсар-ремонтник».
Наш заклад освіти має не тільки багате минуле, творче сучасне, а й широкі перспективи розвитку на майбутнє. Впевненість у завтрашньому дні ґрунтується на високому професіоналізмі всього колективу. Здоровий дух у ньому сформувався завдяки мудрій і розважливій політиці його керівників.


Плеяда директорів Шепетівського професійного ліцею

Полторак Борис Васильович був першим директором навчального закладу – ТУ-10 з 1979 – 1982 рр.. Училище на той час ще будувалося. Сам Борис Васильович був переведений на посаду директора з Грицева. ТУ-10 відкривалося як радіотехнічне, а Борис Васильович цікавився радіотехнікою, був завзятим радіоаматором, тому розумів потреби і завжди був готовий допомогти. Улюблена його фраза «Якщо працювати, то працювати, а відпочивати – то відпочивати» згадується і донині. Талановитий організатор, здібний, господарник. Саме завдяки цій діловитості був запрошений на роботу в обласне управління на керівну посаду.

П’янков Володимир Якович до училища працював в с. Дубіївка Шепетівського р-ну дефектологом. Коли школа закрилася, перейшов у міськком партії на посаду інструктора, згодом прийшов працювати заступником директора з виховної роботи в ТУ-10. З 1982 р. по 1984 р. був керівником навчального закладу.

Кравець Микола Трохимович закінчив інститут фізкультури, Вищу Партійну Школу при ЦК КПУ м. Києва, працював завідуючим відділом агітації і пропаганди міськкому партії. З 1984 – 1987 рр. був директором СПТУ-20, викладав правознавство. У 1987 році повернувся на посаду завідуючого відділом ідеології міськкому партії.

Давидюк Микола Васильович працював в навчальному закладі з 1983 року на посаді заступника директора з господарської частини, був головою учнівської профспілки. З 1990 по 1991 рік  – керівник СПТУ-20.

Окунєвський Олег Антонович народився в сім’ї залізничника, закінчив індустріальний технікум, пізніше – технологічний інститут. Пройшов трудовий шлях від столяра до директора водоканалу. Але у 1985 році доля привела його в професійно-технічне училище. Він був майстром виробничого навчання в групах верстатників широкого профілю. У 1991р. перспективного інженера-педагога колектив обирає своїм директором. Високий професіонал, умілий організатор, авторитетний керівник, порядна людина у 2006р. нагороджений нагрудним знаком «Відмінник освіти України». У 2022р. пішов пішов на заслужений відпочинок.

Під керівництвом Окунєвського Олега Антоновича змінився наш навчальний заклад: набрали нового вигляду навчальні кабінети, майстерні, кімнати гуртожитку, сам навчальний корпус, змінилися напрямки підготовки майбутніх робітників, відкритий тренажерний зал та тир, побудований спортивний майданчик. У грудні 2018 року на базі Шепетівського професійного ліцею був відкритий навчально-практичний цент для підготовки фахівців з таких професій: «Електромонтажник з освітлення та освітлювальних мереж», «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «Електромонтажник силових мереж та електроустаткування», -який розпочав свою роботу з січня 2019 року.

З 2022р. Шепетівський професійний ліцей очолює Чернушич Алла Володимирівна. Закінчила Камянець -Подільський державний педагогічний інститут ім. В.П. Затонського у 1996р. та Хмельницький національний університет у 2021р.

За роки існування в ліцеї підготовлено близько 11 тис. 900 кваліфікованих робітників для різних галузей економіки м. Шепетівки та районів, Хмельницької області в цілому та сусідніх районів Житомирської області. У кожній роботі важливий результат. Це істина, яка давно відома. Результатом педагогічної діяльності є випускники, які стали достойними особистостями, знайшли своє покликання і потрібні суспільству. Серед наших випускників є успішні власники майстерень з ремонту телевізійної та радіоапаратури, мобільних телефонів; керівники будівельних бригад та бригад зварювальників, викладачі, працівники поліції.

Попик Юрій Володимирович – викладач ХНУ, викладач циклу загальноправових дисциплін Хмельницького училища підвищення кваліфікації та перепідготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України, кандидат психологічних наук, доцент. Навчався в Шепетівському ПТУ-20 з 1995 р. по 1998 р. та здобув професію «Майстер цивільного будівництва».

Хеленюк Юрій Андрійович – директор Ізяславської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІ ступенів Хмельницької обласної ради з 2006 р. У стінах Шепетівського СПТУ-20 здобув професію токаря, випускник 1986 року. Згодом працював у провладних структурах краю.

Божок Олег Аркадійович, Божок Олександр Аркадійович. Навчалися в Шепетівському професійному училищі з 1991 р. по 1994 р. за професією «Верстатник широкого профілю з ЧПУ». Після закінчення в 1994 р. вступили до Івано – Франківського училища міліції. З 1997 року працюють в Шепетівському міському відділі внутрішніх справ. З 2000 по 2004 роки навчалися в Київській Національній Академії внутрішніх справ України, мають звання «майор».

Камак Сергій Петрович вступив на навчання до Шепетівського ПТУ-20 в 1995 році, яке закінчив в 1998 році, здобувши професію «Штукатур, лицювальник- плиточник». З 1998 р. по 2000 р. служив у Збройних Силах України. 2000 – 2003 роки – студент Рівненського автотранспортного технікуму. З 2003 року працює помічником дільничого інспектора, а з 2005 року – інспектором з режиму таємності та паралельно навчається на заочній формі в Кам’янець – Подільському університеті за професією «Історія». З 2008 року працює на посаді старшого інспектора відділу реагування патрульної поліції, має звання «майор поліції».

Середюк Василь Васильович навчався в СПТУ-20 здобув професію регулювальника радіоапаратури та приладів. По завершенні служби працював в установах електрозв’язку міста Нетішина, паралельно навчаючись у Львівському технікумі. Наполегливий характер та професіоналізм дали йому змогу у короткий час пройти від посади старшого електромеханіка до начальника центру електрозв’язку № 9. Паралельно Василь Васильович закінчив Одеську академію зв’язку.

Дячук Людмила Василівна навчалась у Полонській ЗОШ № 6,  в 1980 році вступила до Шепетівського ТУ-10. Та на той час конкурс абітурієнтів в ТУ-10 був дуже великим, група монтажниць вже була переповнена, і дівчині запропонували стати складальницею конденсаторів. Після закінчення вступила до Конотопського індустріально-педагогічного технікуму. Успішно його закінчила і отримала спеціальність електромонтера, майстра виробничого навчання. У 1984 році була направлена на роботу в наш освітній заклад.

Ляска Олена Олегівна у 1990 р. закінчила Шепетівську ЗОШ № 5. Цього ж року вона вирішує вступити до нашого училища, щоб опанувати спеціальність верстатника широкого профілю, оператора станків з ЧПУ. Хоч успішно навчалась та проходила виробничу практику на заводі, серце все ж належало педагогіці. У 1991р. вступила до Рівненської академії водного господарства, а у 2007 р. вступила до ДВНЗ «Хмельницький національний університет». Та все ж мрія збулась: з 1999 року Олена Олегівна – працівник ліцею, з 2000 р. – викладач, з 2005 р. – викладач та соціальний педагог. У 2012 р. Олена Олегівна вступила до ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» на спеціальність «Управління навчальним закладом». Зараз Ляска О.О. виконує обов’язки заступника директора з навчально-виробничої роботи, викладає та на посаді соціального педагога забезпечує соціально-правовий захисту здобувачів освіти ліцею.

Буркацький Олег Анатолійович закінчував Шепетівську ЗОШ № 3. В 2005 р. вступив до Шепетівського професійного ліцею за професією «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування». Після закінчення ліцею у 2006 році почав трудову діяльність у навчально-виробничому комбінаті електриком. Проте, пам’ятаючи сумлінність свого учня, дирекція ліцею невдовзі запропонувала Олегу Анатолійовичу повернутись до навчального закладу на посаду системного адміністратора. У 2010 р. вступив до Рівненського міжнародного економіко-гуманітарного університету ім. С. Дем’янчука. На даний час Буркацький О.А. працює у нашому закладі освіти на посаді інженера-електроніка, викладає інформатику та інформаційні технології.

Сьогодні Шепетівський професійний ліцей має більш ніж 40 – річний досвід підготовки кваліфікованих фахівців. За ці роки сформувався міцний, дружній висококваліфікований педагогічний колектив, який поповнюється ініціативною творчою молоддю. За цей час у ліцеї склалися славні традиції. Шлях, пройдений колективом ліцею, – це нелегкий шлях становлення на початковому етапі роботи, це підготовка висококваліфікованих фахівців, здатний адаптуватися в сучасних ринкових умовах, це творчий пошук викладачів, майстрів своєї професії, впровадження новітніх технологій навчання, використання в своїй роботі особистісно-зорієнтованого, модульного та інтерактивного навчання та виховання.

Основним багатством нашого ліцею є дружній колектив працівників. Основна цінність колективу – це високий фаховий рівень його працівників, патріотизм та порядність. У ліцеї працює 52 працівника, педагогічний колектив нараховує 30 чоловік. Вся діяльність педагогічного колективу Шепетівського професійного ліцею спрямовується на забезпечення прав молоді на здобуття повної загальної середньої освіти та професії кваліфікованого робітника, організацію їх навчально-пізнавальної діяльності, становлення і розвиток виховної системи у ліцеї, в організації оптимальної та ефективної системи науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, забезпеченні співпраці освітнього закладу із сім’єю, позашкільними і громадськими організаціями з метою розвитку особистості учнів тощо. Для опанування здобувачами освіти професійно-теоретичної та професійно-практичної підготовки використовується компетентнісно-модульний підхід.

Шепетівський професійний ліцей – це своєрідна країна, де педагоги та здобувачі освіти спільно творять майбутнє, це велика родина ліцеїстів. Ліцей має свій ритм існування та стійкі тенденції до новизни.

450 переглядів