…Благословенні ви, сліди,
Не змиті вічності дощами,
Мандрівника Сковороди
З припорошілими саквами,
Що до цілющої води
Простує, занедбавши храми.
Максим Рильський
Є на світі люди, життя яких залишає на землі такий відбиток, що протягом подальшої історії розвитку суспільства він залишається немов би недоторканим, бентежить людський розум і душу.
Григорій Савич Сковорода – народний філософ і поет, педагог і просвітитель, музикант і громадський діяч. Його творчий доробок складають близько 20 філософських трактатів і діалогів. Зокрема це “Алфавіт світу”, “Розмова дружня про душевний світ”, збірки поезій “Сад божественних пісень”, книги байок “Басни Харковскія” та ряду інших оригінальних поетичних творів і перекладів з античної літератури. Ще за життя Сковороду називали «українським Сократом», «українським Горацієм», бо він значно розвинув на Україні філософію, літературну педагогіку.
Цього року виповнюється 300 років з часу народження великого сина українського народу. Він і через майже три сотні літ залишається нашим сучасником, чиї мудрі поради допомагають і ще будуть допомагати нашому народу.
Прилучитися до його мудрості, світлого поетичного слова справа честі для нас. Тому в нашому закладі пройшли слідуючі заходи: виставка-огляд «Невтомний шукач свободи і щастя»(бібліотека ліцею), кінолекторій «Великі Українці»(І курс), аудіозапис творів, конкурс на краще читання байок(група 203), віртуальна подорож музеями Сковороди, афоризми Г.Сковороди (бесіда).
«Сковорода – це вічне». У пошуках власної ідентичності ми дедалі частіше звертаємося до Сковороди. Може, нехай не сьогодні, то завтра в наших душах таки запанує сковородинський образ України як відблиск золотого віку, образ, що несе в собі віру, надію й любов….
Григорій Савич — узірець незламності і нескореності. Протягом життя він уперто й вміло уникав усього того, що могло уярмити дух, свободу. Тому, мабуть, на його могилі й викарбувані слова: «Світ ловив мене, але не впіймав…».
Т.Ваколюк, викладач української літератури