Категорія: Виховна робота

В цей день, 11 лютого 1944 року, визволили місто Шепетівку від нацистських загарбників. І скільки б не віддзвеніло зим, не відцвіло весен, залишиться він у людській пам’яті як день ще одного народження міста, котре топтали два з половиною роки окупанти і хотіли приректи на вічне поневолення.

З метою вшанування пам’яті визволителів в Шепетівському професійному ліцеї було проведено ряд виховних заходів. 11 лютого прозвучала тематична радіогазета інформаційного характеру, класними керівниками Гуменюк Л.Р.( гр..№104), Міщук О.Ю. (гр.. №304),Щербан Н.Т. (гр..№303) проведено уроки пам’яті на тему: « Пам’ятаємо минуле заради майбутнього».

• 

• 

• 

Класні керівники ще і ще раз звернули увагу молоді на історичний перебіг подій: розповіли про те, що 4 липня 1941р. наше місто було зайняте ворогом. В Шепетівці під час окупації у фашистських катівнях загинуло понад 30 тисяч громадян, до Німеччини окупанти відправили понад 11 тисяч шепетівчан. За період окупації було зруйновано 80 відсотків житла. Розграбовані і понівечені стояли холодні школи, магазини, будинки… Найбільшої шкоди завдали залізничній станції та цукровому заводу. У боях за звільнення наші війська понесли великі втрати. Про визволення міста розповіли учні 104 групи Головаш Костянтин та Крупа Костянтин. Присутні мали змогу переглянути відеоматеріали, зібрані членами гуртка «Історичне краєзнавство»: хроніку визволення Шепетівки, матеріали із спогадами про Героя Валю Котика та вшанувалти пам’ять загиблих хвилиною мовчання.

У цей же день силами вихователя Дячук Ю.В. та бібліотекарем Захарченко Л.М., в рамках роботи за цільовою творчою програмою « Я-шепетівчанин», для мешканців гуртожитку було проведено вечір пам’яті “Миттєвості війни».

• 

• 

• 

• 

• 

Цього разу особлива увага була звернена на розкриття подвигу юних месників-шепетівчан Валентина Котика,Миколи Трухана, братів Федоровичів, які в час війни,перебуваючи в шепетівському підпіллі, тримали зв’язок з партизанами. За дорученням підпільного штабу, очолюваного Остапом Горбатюком, діти розклеювали листівки, були «вухами» і «очима» партизан.

Про ці події учні дізнались із книги «Шепетівські підпільники», яка була центром уваги під час огляду тематичної виставки, котру провела керівник цільової творчої програми, бібліотекар Захарченко Л.М.

Вихователем Дячук Ю.В. проведено заочну екскурсію місцями боїв за Шепетівку. Розповідь вдало перегукувалась із споминами учнів, котрі упродовж багатьох років(і понині) доглядають за могилою воїна-визволителя М.С.Федченка, що у 1944 році загинув на підступах до нашого міста.

• 

• 

• 

Особливу активність у підготовці заходу та зацікавленість історичним матеріалом виявили учні Олександр Галигін, Людмила Фурман, Анастасія Сіваківська, Анна Мазур та Валерія Нюнько.

Змістовно-філософськими були роздуми присутніх про значення миру для кожної людини, що живе на планеті Земля.

Л.Р.Гуменюк – викладач історії

Українською спільнотою та державним центром позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України, з метою залучення учнівської молоді до кращого надбання української культурної спадщини, національно-патріотичного виховання та відзначення 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки започатковано арт-челендж, а простіше-естафету, «Слово, чому ти не твердая криця!».

Досі нам було зрозумілим читання віршів, театралізовані постановки творів письменниці, скажімо, як завжди в навчальних закладах- «Лісової пісні», а цього разу запропонували «Краще чисельне читання»,що чимось новим не було, але наступна номінація – «Реп-біогафія Лесі Українки», чесно скажу, поставила перед нами великий знак питання.

Ми звикли про Людину такої ваги говорити поважно і «з високої трибуни», а тут… Вже й розмірковували про дивакуватість розпорядників, але…помилились.

Учні та молоді працівники ліцею вмить підхопили ідею,втілили її у життя та отримали гарний результат від нового віяння і бачення творчості Лесі та її життя.

Оксана Іванівна Камфорович підготувала з ученицями групи №203 Охрімець Богданою, Мазур Анною та Фурман Людмилою читання уривку твору із циклу «Сім струн», а майстер виробничого навчання гр. №101 Дмитро Сергійович Драченко підготував авторський твір та вичитав реп за життєвими сторінками Лесі Українки.

Л.Г.Сидорчук – заступник директора з виховної роботи

Щорічно, 29 січня Україна вшановує пам’ять Героїв битви під Крутами.

Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.

Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Це був період «громадянської війни».

Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи імені Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.

Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.

Після розстрілу більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.

У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.

Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут.

Вшановуючи пам’ять загиблих під Крутами, ми низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя у боротьбі за єдину, неподільну, незалежну Україну.

Викладач історії Гуменюк Л.Р.

Кожен народ має свої традиції, історію, пам’ять. Минуло багато років від часу тієї страшної трагедії Голодомору 1932-1933 років. Ця тема не може бути байдужою для кожного з нас.

Кажуть, що час лікує душевні рани. Але рану в серці України, пов’язану з Голодомором 1932-1933 років, загоїти неможливо. Вона завжди нагадуватиме про те, як у людей відбирали хліб, забирали все, чим можна було підтримувати життя.

З метою вшанування пам’яті загиблих в ті страшні роки, для учнів Шепетівського професійного ліцею, бібліотекарем Захарченко Л.М. і вихователем Дячук Ю.В. було проведено тематичний вечір “Голодомор 1932-1933 років на Шепетівщині”.

• 

• 

• 

• 

• 

Спілкування за чашечкою гарячого чаю – це одна із прекрасних можливостей для кожного студента Шепетівського професійного ліцею, який проживає в гуртожитку. Щотижня відбуваються тематичні та актуальні зустрічі із молодими людьми. Ось уже третій рік поспіль. Звичайно, в час нових викликів, такі зустрічі змінили свій формат.

Чому наші зустрічі є цінними для студентів? Тому що я розумію, що наше сьогодення впливає на наше майбутнє уже завтра. Від того, що ми сіємо в юні серця зараз, вже дуже швидко будемо пожинати завтра. Також про цей принцип говорить і Боже Слово: «Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з нею». Тому дуже цінно мати цей час із молодими людьми.

• 

• 

• 

Ми живемо в час нових викликів та загроз. І молоді люди, які ще тільки вчаться бути дорослими і приймати мудрі рішення, потребують наставництва та спілкування. Тому саме такий формат зустрічей є одним із найкращих для молодих людей. Адже ні лекції, ні монотонні монологи не сприймає покоління Z. Ігри, вікторини, дискусії, інтерактивні презентації та робота в групах, і все це у веселій та дружній атмосфері, – ось, що до вподоби молоді.

Я так радію, що за ці роки, ми змогли обговорити так багато актуальних тем та з багатьма студентами стати друзями, зокрема: «Як наслідки шкідливих звичок руйнують майбутнє людини», «Як мій вибір сьогодні, впливає на моє майбутнє завтра?», «Сила слова», «Сила мрії», «Він і вона» та багато іншого. Водночас, найбільше моє бажання було донести для студентів, що кожен із них особливий, кожен із них будує своє майбутнє та може бути переможцем у різних сферах свого життя. Адже сам Господь кожного із них сформував саме таким. І не важливо з якої ти сім’ї; який соціальний статус в твоїх рідних; якої ти зовнішності та як багато в тебе коштів, – ти особливий і саме ти пишеш історію свого життя.

• 

• 

• 

• 

• 

Так радісно та приємно, що ми можемо продовжувати спілкування і в час карантину. Звичайно, ми не можемо збиратися у такій кількості як раніше, але ми можемо зустрічатися віч-на-віч, спілкуватися телефоном та через різні соціальні мережі, інколи мати виїзди на природу і т.д. Дружба, яка триває незалежно від зовнішніх обставин та показує цінність спілкування. «Youth&Time» – зустрічі, які впливають на долі молодих людей та українського суспільства загалом.

Анна Пустовіт – засновник та тренер проєкту «Youth&Time»,
представник Центру «Натхнення».

19 листопада 2020 р. фахівці Шепетівського міського центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді взяли участь в профілактичній раді, яка відбулася в Шепетівському професійному ліцеї.

Під час засідання розглядалися актуальні питання по профілактиці правопорушень та проявів негативної поведінки в студентському середовищі. Попередження злочинності та формування здорового способу життя є перспективою для прогресивного розвитку сучасної молоді. Тому попереджувальна та профілактична робота є важливим та ефективним методом, який сприяє запобіганню негативних проявів в молодіжному середовищі.

В рамках тижня правової освіти та боротьби з злочинністю 18 листопада 2020 року в групі 104 з професії «Слюсар-ремонтник, електрогазозварник» класним керівником Гуменюк Л.Р. було проведено відкриту годину класного керівника на тему «Права та обов’язки громадян України». В ході заходу здобувачі освіти дізналися про те, що головним елементом правового статусу людини і громадянина є права, свободи та обов’язки. У правах , свободах та обов’язках не лише фіксуються стандарти поведінки, які вважаються обов’язковими, корисними, доцільними для нормальної життєдіяльності суспільства, а й розкриваються основні принципи взаємовідносин держави і особи. В такому правовому діалозі було проаналізовано Конституцію України розділ ІІ «Основні права, свободи і обов’язки людини і громадянина». Здобувачі освіти підготували відеоматеріали про те, що знають українці про свої права та який механізм їх захисту.

Цікавим моментом заходу був розгляд міжнародних стандартів у сфері прав людини. Здобувачі освіти, Варикаш Дмитро та Крупа Костянтин розповіли про те, що тільки в ХХ столітті з’явилося міжнародне регулювання прав людини. Після Другої світової війни з утворенням таких міжнародних установ, як ООН, Рада Європи виникли нові можливості для прийняття норм щодо прав людини та їхнього законодавчого забезпечення. Кузьмін Констянтин запропонував присутнім відеоматеріали про «Декларацію прав людини і громадянина», яка відображає загальну домовленість народів світу і є зобов’язанням для членів міжнародного співтовариства.

Учасники заходу переконалися у тому, що обізнаність у питаннях прав, свобод і обов’язків людини і громадянина та механізму їх захисту, робить наше життя більш комфортним та захищеним, а нам надає упевненості в собі.

• 

Сьогодні, 28 жовтня, Україна відзначає важливу дату — 76 річницю визволення від фашистських загарбників, національне свято, пов’язане з вигнанням військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України.

Свято запроваджено “з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, а також вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу під час Другої світової війни”.

Під час Другої світової війни (1939-1945) на території України точилися битви, багато з яких мали особливо важливе значення для звільнення Європи від нацизму і безпосередньо впливали на перебіг бойових дій. Перші населені пункти нашої держави в районі Східного Донбасу радянські війська звільнили від німецької армії в грудні 1942 року.

23 серпня 1943 року було звільнено Харків, у вересні-жовтні цього ж року відбувалася одна з найбільших військових операцій у світовій історії – битва за Дніпро, кульмінацією якої стало вигнання фашистів з Києва.

Закінчила цей етап війни Східно-Карпатська операція, що розпочалася 9 вересня 1944 року. 27 жовтня 1944-го радянські війська визволили Ужгород, а 28-го вийшли на сучасну західну межу України.

Вшановують героїв – визволителів і в Шепетівському професійному ліцеї. Так, 27 жовтня 2020 року Якименко А.В.- майстер виробничого навчання та учень групи № 204 Швець Богдан впорядкували могилу визволителя Шепетівки М.С.Федченка – солдата із Чернігівщини.

• 

• 

• 

• 

Члени гуртка «Історичне краєзнавство» вивчали матеріали з історії звільнення України. Зокрема, Швець Богдан зробив підбірку матеріалів про юних героїв-учасників Другої світової війни. Хлопець, проживаючи в Шепетівці на вулиці Володі Ковальчука, збирає матеріали про юного підпільника.

Ми пам’ятаємо героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від фашистських окупантів. У серці кожного з нас жива пам’ять про неоціненний внесок українців у спільну перемогу в цій жахливій війні.

Л.Р.Гуменюк – викладач історії

Вже декілька років підряд в Шепетівському професійному ліцеї реалізовується цільова творча програма «Я – громадянин України». В рамках роботи програми учні знайомляться з роллю законів та правил у їхньому житті, основами конституційного права, особливостями державної влади.

• 

• 

8 жовтня 2020 року в групі 104 з професії «Слюсар-ремонтник, електрогазозварник», керівником цільової творчої програми Гуменюк Л.Р. було проведено круглий стіл на тему «Обираю і маю право бути обраним». В ході заходу здобувачі освіти дізнались про те, що упродовж історії суспільства завжди використовували вибори для формування влади, вдосконалювали практику спільного ухвалення громадських рішень. Вони ознайомились з принципами виборчого права, етапами виборчого процесу, типами виборчих систем, особливостями виборчого процесу в Україні в умовах карантину.

Учасники заходу дійшли висновку, що успішність виборів та демократичних перетворень в Україні значною мірою залежить від політичної культури електорату. Результат виборів залежить не лише від достоїнств претендентів на обрання, не від добрих намірів партії й правильності її програми, а ще й від виборців, від їхнього бажання і вміння розібратися в позиціях, зрештою, від самої згоди голосувати на виборах – скористатися своїм виборчим правом.

Класний керівник групи 104 Гуменюк Л.Р.