Щороку 9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови, який припадає на православне свято – вшанування преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Преподобний здобув всесвітню славу, взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».
До відзначення Дня української писемності та мови активно долучилися педагоги та здобувачі освіти Шепетівського професійного ліцею. Цього дня бібліотекар закладу організувала тематичну виставку художньої, наукової, публіцистичної літератури про українську словесність та мову. Цікаво, захопливо та динамічно був проведений мовознавчий квест для здобувачів освіти, під час якого п’ять команд успішно пройшли такі зупинки: «Знайомство», «Антисуржик», «Мовне асорті», «Шифрувальна», «Абетка», «Ігрова», «Творча». Виконуючи завдання, учні не тільки продемонстрували свої знання з української мови, але й показали командну гру, довели свою першість. Переможцями квесту стали такі групи: 204 гр.(І м.), 102 гр.(ІІ м.), 104 гр.(ІІІ м.).
У фойє навчального закладу було оформлено тематичну виставку стіннівок. Кожна група, готуючи свої роботи, проявила художню майстерність, креативність, оригінальність та була відзначена у певній номінації.
Крім того, традиційно цього дня транслювався Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, до написання якого долучилися ліцеїсти та викладачі нашого закладу. Мета найбільшого україномовного флешмобу цього року – не лише вшанувати мову, перевірити грамотність учасників, а й об’єднати людей навколо України в усьому світі.
Під час війни як ніколи стало зрозуміло: мова — також наша зброя. Адже ми бачимо, що війна в Україні йде не лише за збереження наших територій, війна йде за збереження нашої ідентичності. А мова є фундаментом цієї ідентичності. Тому вивчаймо, бережімо, плекаймо нашу солов’їну!
Оксана Камфорович, викладач української мови
! – запропонували наші учні.
Є ідея, значить ми її обов’язково втілемо в життя! 
А так як ми, 
Отець Василь зазначив, що потреба у військових капеланах зросла з початку російсько-української війни у 2014 році, коли розпочалися бойові дії на Донбасі. Оскільки на захист країни стали звичайні українці, без військового досвіду та підготовки, перші бої, втрати побратимів та обстріли негативно вплинули на морально-психологічний стан військовослужбовців. 
Військові священики, розуміючи, що вони необхідні бійцям, почали їздити на передову. Зокрема і до власних парафіян, що стали на захист України. Отець Василь Боднар свій перший виїзд на фронт здійснив у 2016 році. За його словами, крім духовної служби, читання молитов і проповідей у зонах бойових дій, він також говорив з бійцями про їхні емоції, досвід, роботу. Адже зрозуміти людину, яка знає, що таке війна, вміти вислухати годинні розповіді, підтримати – один з головних напрямів служіння військових капеланів.
Один із військовослужбовців у розмові з паном Василем сказав: «Наші розмови допомогли: ми повірили у свої сили, у Бога. Ваша присутність налаштувала нас на перемогу, і у черговий бойовий вихід по звільненню населених пунктів, обійшовся з мінімальними втратами».
Військовий капелан також розповів про свій досвід хрещення в окопі, цікаві історії з передової. Особливо важливим є те, що, крім власних обов’язків, пов’язаних зі специфікою роботи, капелан також всебічно допомагає нашим бійцям і в тилу: волонтерською діяльністю, підтримкою родин і дітей військовослужбовців, участю у реабілітаційних процесах поранених.