Початок вересня-цікава пора для усього учнівства: тут і зустрічі після тривалих канікул, і знайомства із першокурсниками, і просто насолода ніжним осіннім теплом,що поволі перейде у прохолоду.
Разом з тим енергія молодих, як завжди, залишається невпинною і вимагає, як кажуть,виходу.
Думаю, що саме тому людство запровадило день фізичної культури і спорту саме на цю прекрасну пору року-осінь.
Щороку в Шепетівському професійному ліцеї цей день для учнівства є особливим, бо це свято спортивних ігор, змагань, турнірів.
Цього року з 6 по 10 вересня у навчальному закладі було проведено тиждень фізичної культури, що мав назву Олімпійський тиждень, під час якого було передбачено: – спортивні ігри (футбол, волейбол, настільний теніс), – рухливі перерви, – фізкультхвилинки на уроках, які передбачається ввести в систему викладацької роботи, – та , власне, Олімпійські уроки-вікторини.
Слід відзначити, що у проведенні спортивної вікторини взяли участь учні усіх навчальних груп, проте переможцями стали учні групи №201 (фізорг Віталій Коломійчук). Вони нагороджені перехідним кубком «Мудра Сова».
Особливо цікавим було проведення комплексного заняття з таких видів спорту:важка атлетика, футбол, волейбол, під час якого в ролі інструкторів виступали учні навчального закладу Катерина Денисенко, Білецька Валерія-гр.№303, Дмитро Горобець-гр.№101.
Найактивнішими у підготовці та проведенні Олімпійського тижня були Горобець Дмитро-гр.№101, Денисенко Катерина, Білецька Вікторі я-гр.№303, Коломійчук Віталій – гр.№201.
Найкращими у інтелектуальній спортивній вікторині показали себе учні групи 201 з професії “Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування”. Учні в нагороду отримують приз “Мудра Сова”. А переможний кубок самих активних та результативних отримує група 303 “Швачка, кравець”. Всіх учнів вітаємо з спортивним святом.
Щорічно у третю суботу травня в Україні відзначають День Європи. У 2021 році цей День припадає на 15 травня. Тому, вшановуючи цю подію, у Шепетівському професійному ліцеї 14.05.21року в групі 104 з професії «Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник», викладачем Гуменюк Л.Р. було проведено годину класного керівника на тему «Європа починається з тебе». До участі були запрошені й учні інших навчальних груп. В ході заходу здобувачі освіти дізналися про те, що:
– День Європи відзначається щорічно: 5 травня Радою Європи (в день її заснування) та 9 травня Європейським Союзом як річниця проголошення 9 травня 1945 року Декларації Шумана (план виходу Європи з післявоєнної кризи). В Україні свято відзначають з 2003 року у третю суботу травня. Україна єдина держава не член ЄС, в якій цей День відзначається на державному рівні;
– рішення щодо відзначення 9 травня Дня Європи в Європейському Союзі було прийнято у 1985 році на Саміті Ради ЄС у Мілані;
– з 1997 року до святкування Дня Європи залучилися країни-кандидати на членство в ЄС. У цих країнах святкові заходи, які проходять у рамках Дня Європи, вже мають певне політичне забарвлення і спрямовані на формування громадської думки стосовно підтримки державної політики вступу до Європейського Союзу.
Під час виховної години учні підготували цікаві факти про ЄС, з якими ознайомили присутніх:
– Євросоюз – не держава, проте він має характерні державні ознаки: прапор, гімн, девіз і власну валюту;
– в Європейському Союзі немає столиці, втім, фактично цю функцію виконує бельгійський Брюссель. Окремі євроінституції також розташовані в Люксембурзі, Страсбурзі (Франція) і Франкфурті-на-Майні (Німеччина);
– прапор Європейського Союзу – синє тло, на якому розташоване коло з 12 золотих зірок. На відміну від, наприклад, прапора США, кількість зірок пов’язана не з кількістю країн у Союзі, а з магією числа 12: аналогічно до 12 знаків Зодіаку, 12 місяців у році, 12 лицарів Круглого столу тощо;
– гімном Європейського Союзу стала інструментальна версія «Оди радості» Людвіга ван Бетховена, що була написана на вірш Фрідріха Шіллера;
– девіз In varietate concordia (з латини – «Єдність у різноманітності») наголошує, що народи континенту об’єдналися заради миру та процвітання, і в цій єдиній європейській родині є місце різним країнам і культурам;
– у ЄС немає власних збройних сил, однак більшість країн-учасниць входять до НАТО;
– світогляд Європейського Союзу ґрунтується на шести основних цінностях. А саме: повага до людської гідності, свобода, демократія, рівність, верховенство права, повага до прав людини, включно з правами меншин;
– населення Європейського Союзу становить майже 445 мільйонів осіб, а загальний номінальний внутрішній валовий продукт складає 17 трлн доларів США. Це третє і друге місце у світі відповідно;
– після виходу у 2020 році Великої Британії, ЄС нараховує 27 країн-учасників;
– офіційна валюта Європейського Союзу – євро, була введена в обіг 1 січня 2002 року. Нині євро офіційна валюта 19 з 27 держав ЄС, та в 6 інших європейських державах;
– у 2012 році Євросоюз став лауреатом Нобелівської премії миру.
На завершення заходу учасники заходу пройшли цікаву онлайн вікторину приурочену Дню Європи в Україні. Також було проведено онлайн-огляд тематичної книжкової виставки.
26 лютого 2021 року у місті Хмельницький відбувся обласний чемпіонат з важкої атлетики серед юнаків та дівчат до 23 років. До участі було заявлено 125 спортсменів з різних куточків Хмельниччини. Приємно відмітити, що честь Шепетівки захищала учениця 203 групи Шепетівського професійного ліцею Денисенко Катерина. У нелегкій боротьбі вона зайняла І місце та здобула право захищати честь Хмельниччини на чемпіонаті України з важкої атлетики, який відбудеться з 22 по 27 березня у місті Чернігів. Вітаємо Денисенко Катерину з перемогою і бажаємо вдалого виступу на чемпіонаті України! Так тримати!
Березень в Україні часто називають Шевченковим. І це не випадково, адже щороку навесні вшановують славного сина українського народу Тараса Шевченка. Більше двох століть історія українського народу, його література пов’язані з особою Тараса Шевченка. Громадськість вшановує Кобзаря, перевидаються його твори, досліджуються нові сторінки його життєпису. Свято дає нагоду пригадати всім про нелегке життя поета, основними етапами якого було – кріпацтво, ув’язнення, заслання і хвороби.
Кожен з нас вивчав поезію Т. Шевченка, переглядав його малюнки, знайомився з життям і творчістю цієї видатної особи. У ці Шевченківські дні відбуваються багато різних заходів, які розкривають неповторне прекрасне Кобзареве слово, слово, яке виражає любов до рідної землі, свого народу.
У нашому ліцеї проведено поетичний зорепад « Шевченко з нами », де усі бажаючі мали змогу прочитати улюблену поезію Кобзаря, тим самим вплітаючи її у символічний вінок вдячності та вічної шани поету. Особливо відзначились учні 104 групи ( Остапенко М., Юцікас І.), учень 304 групи Новіцький Ярослав. Кожен з читців торкався серцем Шевченківських творів, проймався їхнім духом, поринав у царство мудрого, красивого, правдивого й мужнього Кобзаревого слова. З увагою учні переглянули представлену виставку-експозицію « Тарас Шевченко – провісник долі України ».
Шевченко для нас – це не тільки те, що вивчають у школі, а й те, чим живуть, з чого черпають життєві сили, любов до України. У глибини майбутнього посилав він непорушні заповіти синам свого народу, і серед цих заповітів перший і останній:
Свою Україну любіть, Любіть її… во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть.
20 лютого в Україні щорічно відзначають День Героїв Небесної Сотні, згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні”. Цього дня вшановуємо пам’ять про тих громадян, завдяки яким змінено перебіг історії нашої держави. Більшість із них віддали своє життя під час подій Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року), інші загинули пізніше – у березні та квітні 2014 року, захищаючи ідеали демократії, обстоюючи права та свободи людини, європейське майбутнє України.
З метою вшанування па’мяті Героїв Небесної Сотні, викладачем історії Гуменюк Л.Р., 19 лютого 2021 року, у групі 304 з професії «Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник» було проведено урок на тему «Небесна сотня: ціна свободи». В ході заходу учні пригадали, що саме 18-20 лютого 2014 року, в ці дні під час Революції Гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого апогею. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Євромайдану. Загалом революційні події зими 2013-2014 років забрали життя понад ста активістів Майдану.
21 лютого 2014 року офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Того дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких у жалобних промовах назвали «Небесною Сотнею», а під час прощання із загиблими лунала пісня «Плине кача…», яка стала українським народним реквіємом.
Сумний список Небесної Сотні відкрився 22 січня 2014 року, коли від вогнепальних поранень під час сутичок у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нагоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року вже налічувалось 9 загиблих. З 18 по 21 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 84 герої, після 21 лютого – ще 18.Серед загиблих і наш земляк – Микола Степанович Дзявульський, який загинув від кулі снайпера 20 лютого 2014 року.
Окрім українців, жертвами режиму стали білоруси, вірмени та грузини. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні. 104-м Героям Небесної Сотні Президент України, Петро Порошенко, посмертно присвоїв звання Героїв України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський, Грузії – Зураб Хурція і Давид Кіпіані посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
Про події на Майдані учні переглянули та обговорили фільм «Зима, що змінила нас». На завершення уроку присутні вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні хвилиною мовчання.
19 лютого 2021 року навчальні заняття в групі 104 з професії «Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник» розпочалися з виконання Державного Гімну України та було проведено інформаційну хвилинку “Державний герб України: історія та факти”.
Це свято стали відзначати з 19 лютого 1992 року, коли Верховна Рада України затвердила своєю постановою Державний герб незалежної України. Ним став золотий Тризуб на синьому щиті – національний символ українців часів визвольних змагань XX століття.
В ході заходу учні дізналися про історію походження тризуба та про те, що проект герба був затверджений Верховною Радою та розроблений групою українських геральдистів – Андрієм Гречилом, Олексієм Коханом та Іваном Турецьким. Державний Герб – один із символів державності та нашої ідентичності. Він поєднує в собі дух нашого народу, підкреслює свободолюбство та незалежність, зв’язує між собою покоління українців.
Отож, цінуймо своє, шануймо символи! З Днем Державного Герба!
В цей день, 11 лютого 1944 року, визволили місто Шепетівку від нацистських загарбників. І скільки б не віддзвеніло зим, не відцвіло весен, залишиться він у людській пам’яті як день ще одного народження міста, котре топтали два з половиною роки окупанти і хотіли приректи на вічне поневолення.
З метою вшанування пам’яті визволителів в Шепетівському професійному ліцеї було проведено ряд виховних заходів. 11 лютого прозвучала тематична радіогазета інформаційного характеру, класними керівниками Гуменюк Л.Р.( гр..№104), Міщук О.Ю. (гр.. №304),Щербан Н.Т. (гр..№303) проведено уроки пам’яті на тему: « Пам’ятаємо минуле заради майбутнього».
Класні керівники ще і ще раз звернули увагу молоді на історичний перебіг подій: розповіли про те, що 4 липня 1941р. наше місто було зайняте ворогом. В Шепетівці під час окупації у фашистських катівнях загинуло понад 30 тисяч громадян, до Німеччини окупанти відправили понад 11 тисяч шепетівчан. За період окупації було зруйновано 80 відсотків житла. Розграбовані і понівечені стояли холодні школи, магазини, будинки… Найбільшої шкоди завдали залізничній станції та цукровому заводу. У боях за звільнення наші війська понесли великі втрати. Про визволення міста розповіли учні 104 групи Головаш Костянтин та Крупа Костянтин. Присутні мали змогу переглянути відеоматеріали, зібрані членами гуртка «Історичне краєзнавство»: хроніку визволення Шепетівки, матеріали із спогадами про Героя Валю Котика та вшанувалти пам’ять загиблих хвилиною мовчання.
У цей же день силами вихователя Дячук Ю.В. та бібліотекарем Захарченко Л.М., в рамках роботи за цільовою творчою програмою « Я-шепетівчанин», для мешканців гуртожитку було проведено вечір пам’яті “Миттєвості війни».
Цього разу особлива увага була звернена на розкриття подвигу юних месників-шепетівчан Валентина Котика,Миколи Трухана, братів Федоровичів, які в час війни,перебуваючи в шепетівському підпіллі, тримали зв’язок з партизанами. За дорученням підпільного штабу, очолюваного Остапом Горбатюком, діти розклеювали листівки, були «вухами» і «очима» партизан.
Про ці події учні дізнались із книги «Шепетівські підпільники», яка була центром уваги під час огляду тематичної виставки, котру провела керівник цільової творчої програми, бібліотекар Захарченко Л.М.
Вихователем Дячук Ю.В. проведено заочну екскурсію місцями боїв за Шепетівку. Розповідь вдало перегукувалась із споминами учнів, котрі упродовж багатьох років(і понині) доглядають за могилою воїна-визволителя М.С.Федченка, що у 1944 році загинув на підступах до нашого міста.
Виховний захід у 304 групі
Особливу активність у підготовці заходу та зацікавленість історичним матеріалом виявили учні Олександр Галигін, Людмила Фурман, Анастасія Сіваківська, Анна Мазур та Валерія Нюнько.
Змістовно-філософськими були роздуми присутніх про значення миру для кожної людини, що живе на планеті Земля.
Українською спільнотою та державним центром позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України, з метою залучення учнівської молоді до кращого надбання української культурної спадщини, національно-патріотичного виховання та відзначення 150-ї річниці від дня народження Лесі Українки започатковано арт-челендж, а простіше-естафету, «Слово, чому ти не твердая криця!».
Досі нам було зрозумілим читання віршів, театралізовані постановки творів письменниці, скажімо, як завжди в навчальних закладах- «Лісової пісні», а цього разу запропонували «Краще чисельне читання»,що чимось новим не було, але наступна номінація – «Реп-біогафія Лесі Українки», чесно скажу, поставила перед нами великий знак питання.
Ми звикли про Людину такої ваги говорити поважно і «з високої трибуни», а тут… Вже й розмірковували про дивакуватість розпорядників, але…помилились.
Учні та молоді працівники ліцею вмить підхопили ідею,втілили її у життя та отримали гарний результат від нового віяння і бачення творчості Лесі та її життя.
Оксана Іванівна Камфорович підготувала з ученицями групи №203 Охрімець Богданою, Мазур Анною та Фурман Людмилою читання уривку твору із циклу «Сім струн», а майстер виробничого навчання гр. №101 Дмитро Сергійович Драченко підготував авторський твір та вичитав реп за життєвими сторінками Лесі Українки.
Л.Г.Сидорчук – заступник директора з виховної роботи
Щорічно, 29 січня Україна вшановує пам’ять Героїв битви під Крутами.
Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років.
Як відомо, наприкінці грудня 1917 року уряд радянської Росії розпочав відкриту агресію проти Української Народної Республіки. Більшовиків надзвичайно дратувало проголошення Україною самостійності. Спочатку Москва створила окремий «український червоний уряд» зі столицею у Харкові, який фактично оголосив війну незалежній частині держави, а потім двинула і війська – балтійських матросів, червоноармійців з Москви, Пітера, Пскова, Смоленська тощо. Це був період «громадянської війни».
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року між Ніжином і Бахмачем на Чернігівщині, за 130 кілометрів на північний схід від Києва під час наступу на Київ військ більшовицької Росії під проводом полковника Михайла Муравйова. З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи імені Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР. 27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.
Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.
Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.
Після розстрілу більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Лише після визволення Києва від червоних, за розпорядженням українського уряду, 19 березня 1918 року відбувся урочистий похорон полеглих у бою під Крутами на Аскольдовій могилі.
У радянський час могили полеглих під Крутами було зруйновано. Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії.
Після здобуття Україною незалежності подвиг героїв Крут зайняв гідне місце в пантеоні національної слави, став символом патріотизму і жертовності у боротьбі за державну незалежність. На державному рівні цей день почали відзначати з 2003 року. Щорічне вшанування пам’яті Герої Крут закріплено у Постанові ВРУ від 16 травня 2013 року «Про відзначення подвигу героїв бою під Крутами». У 2006 році на залізничній станції Крути відкрили Меморіал пам’яті Героїв Крут.
Вшановуючи пам’ять загиблих під Крутами, ми низько схиляємо голови перед пам’яттю тих, хто віддав своє життя у боротьбі за єдину, неподільну, незалежну Україну.
Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт
