Молодь за життя без СНІДу

У межах Всеукраїнської кампанії «16 днів проти насильства», яка триває з 25 листопада до 10 грудня 2021 року практичним психологом Шепетівського професійного ліцею 1 грудня було організовано та проведено виховний захід з елементами тренінгу «Молодь за життя без СНІДу» до Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом. Під час проведення заходу здобувачі освіти мали змогу переглянути кінофільм «Мрія».

«Хто попереджений – той захищений» саме під цим гаслом у ліцеї пройшов цей день. Молодь повинна знати про загрозу, пов’язану з поширенням цієї хвороби, та цінувати найдорожче, що є в житті – здоров’я.

85 переглядів

Тиждень протидії булінгу

У Шепетівському професійному ліцеї психологічною службою проведено «Тиждень протидії булінгу».

З 22 по 26 листопада у рамках тиждня пройшло ряд просвітницько-профілактичних заходів. Для учнів груп №103 та №104 проведені години психолога з протидії булінгу на тему «Протидія БУЛІНГУ в учнівському середовищі», «Змінюй в собі негативне ставлення до інших» з елементами тренінгу.

Учні групи № 204 переглянули та обговорили відеофільм «БУЛІНГ. Способи самозахисту». Також пройшов цикл бесід для всіх здобувачів освіти «Добро починається з тебе», «Не будь жорстоким». Підсумком тижня став конкурс газет «Зупинимо БУЛІНГ разом».

52 переглядів

ПротиДій торгівлі людьми

Практичний психолог та учні Шепетівського професійного ліцею успішно пройшли дводенний онлайн – тренінг для учнів ЗПО “Працюй і подорожуй безпечно!”. Метою тренінгу є формування у здобувачів освіти розуміння проблем торгівлі людьми та її наслідки. Учні навчалися користуватися правилами безпечної міграції та працевлаштування як в Україні та за її межами. Велика вдячність благодійному фонду “Джерело надії” та “Ксена” за отриманні знання, інформацію та підготовку учнів тренерів на високому професійному рівні!

217 переглядів

6 способів підтримки дітей під час спалаху коронавірусу (COVID-19)

Коронавірусне захворювання (COVID-19) несе із собою тривожність, стрес і невпевненість. Особливо сильно їх відчувають діти різного віку. Різні діти справляються з такими емоціями по-різному. Але якщо у житті вашої дитини реальністю стали закриття школи, скасування подій або розлука з друзями, ваша любов та підтримка потрібні їй зараз як ніколи.

1. Будьте спокійні та ініціативні
«Батьки мають проявляти ініціативу та спокійно говорити зі своїми дітьми про коронавірусне захворювання (COVID-19), а також про важливу роль, яку діти можуть відігравати у підтримці свого здоров’я. Розкажіть їм, що хтось із вас в якийсь момент може відчути симптоми, які часто дуже схожі на застуду або грип, і що їм не потрібно надто лякатися цього, – рекомендує докторка Дамур, – Батьки мають заохочувати своїх дітей повідомляти їх про погане самопочуття або про переживання через вірус, щоб батьки мали змогу допомогти»

«Дорослі можуть співчувати тому, що діти нервують і переживають через COVID-19. Запевняйте своїх дітей, що діти та молоді люди, як правило, легко переносять захворювання, які може спричиняти інфекція COVID-19», – каже вона. Також важливо пам’ятати, що багато симптомів COVID-19 можна лікувати. «У зв’язку з цим ми можемо нагадати дітям, що є багато ефективних речей, які ми можемо робити, щоб захистити себе та інших людей і при цьому краще контролювати обставини: часто мити руки, не чіпати обличчя та підтримувати дистанцію з іншими людьми». «Інша річ, яку ми можемо зробити – це допомогти їм подивитись навколо себе. Скажіть дитині: «Слухай, я знаю, ти відчуваєш справжнє занепокоєння через ймовірність зараження коронавірусом, але за допомогою тих речей, які ми просимо тебе робити – мити руки, залишатися вдома – ми також дбаємо про інших людей у нашій громаді. Ми думаємо і про людей навколо нас».

2. Дотримуйтесь рутини (розпорядку дня)
«Діти потребують розпорядку. Ось так. І все, що ми маємо дуже швидко зробити зараз – це розробити новий розпорядок, аби кожен і кожна з нас спокійно прожили ці дні, – говорить докторка Дамур, – Я наполегливо рекомендую батькам забезпечувати, щоб у дітей був розпорядок дня, який може включати в себе ігровий час, коли дитина може за допомогою свого телефону зв’язатися з друзями, та час, вільний від гаджетів. Також обов’язково має бути час на допомогу батькам із хатніми справами. Нам потрібно думати про те, що ми цінуємо, і вибудувати такий розпорядок, який це максимально відображає. Для наших дітей буде великим полегшенням жити за передбачуваним графіку і знати, коли вони мають працювати, а коли вони можуть пограти».

«Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і кажіть їм, що відчувати сум – цілком нормально».

3. Дозвольте дітям відчути свої емоції
Коли закриваються школи, це означає скасування шкільних вистав, концертів, спортивних матчів та заходів, пропуск яких через коронавірусне захворювання (COVID-19) стає приводом для сильного розчарування. Порада докторки Дамур номер один – дозвольте дітям посумувати. «У житті підлітків це великі втрати. Для них вони більші, ніж для нас, оскільки ми вимірюємо ці речі відповідно до свого життя та досвіду. Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і скажіть їм, що відчувати сум – це цілком нормально».

4. Запитуйте у дітей, яку інформацію вони отримують
Про коронавірусне захворювання (COVID-19) шириться багато дезінформації. «Дізнайтеся, що саме ваша дитина чула про захворювання і що з цього вважає правдою. Недостатньо просто повідомити своїй дитині точні факти про вірус, тому що якщо вона вже десь чула якусь дезінформацію, вона просто поєднає її з тим, що їй скажете ви. Тому важливо, щоб ви запитували, що саме ваша дитина вже знає про коронавірусне захворювання, і одразу допомагали дитині розбиратися, якщо бачите, що вона заплуталася. Дізнайтеся, що ваша дитина вже знає, і давайте перевірену інформацію, щоб привести дитину до правильного розуміння».

Якщо у них є запитання, на які ви не знаєте точної відповіді, не намагайтесь вигадати відповідь. Використовуйте це як можливість знайти інформацію разом. Використовуйте у якості джерел інформації веб-сайти організацій, яким можна довіряти – такі, як ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров’я.

Багато дітей стикаються з булінгом у школі чи в Інтернеті через спалах коронавірусного захворювання (COVID-19). Ваші діти мають знати, що ви завжди допоможете їм, якщо над ними знущатимуться. «Найкращий спосіб подолати будь-який вид булінгу – залучати свідків, – говорить докторка Дамур, – Не слід очікувати, що діти самостійно дадуть відсіч кривдникам. Скоріше, ми повинні заохочувати їх звертатися за допомогою та підтримкою до друзів чи дорослих».

5. Організовуйте радісні події
Коли мова йде про те, як впоратися із важкими емоціями, «привертайте до себе увагу своєї дитини і намагайтеся врівноважити розмови про почуття з радісними подіями. Дозвольте дітям відволікатися від смутку». Влаштовуйте раз на декілька днів ігрові вечірки або разом готуйте їжу. Докторка Дамур використовує час вечері для спілкування зі своїми дочками. «Ми вирішили, що збираємось вечеряти разом щовечора. Ми об’єднуємося в пари та розподіляємо обов’язки приготування сімейної вечері».

Підліткам слід дозволити деяку свободу у користуванні їхніми гаджетами, але не в будь-який час та за будь-яких обставин. Докторка Дамур радить сказати прямо своїй дитині про те, що ви розумієте, скільки зараз в неї з’явилось вільного часу, але проводити весь цей час у соцмережах через гаджети – це не дуже гарна ідея. «Запитайте свого підлітка: «Як нам із цим бути?». Запропонуйте йому скласти план користування гаджетами і скажіть, що ви думаєте про цей план»

6. Слідкуйте за власною поведінкою
«Звісно, батьки теж відчувають тривогу, а наші діти зчитують наші емоції, – пояснює докторка Дамур, – Я раджу батькам робити все, що в їхніх силах, аби керувати власною тривогою і не накручувати дітей власними страхами. Це означає, що іноді треба стримувати важкі емоції, особливо, якщо вони дуже інтенсивні».

Діти покладаються на своїх батьків у питаннях безпеки. «Важливо, щоб ми пам’ятали, що ми водії автівки, в якій наші діти – це пасажири. І тому навіть якщо ми відчуваємо занепокоєння, ми маємо керувати автівкою так, аби наші пасажири почували себе в безпеці».

Джерело: www.unicef.org

76 переглядів

Рекомендації психолога на що потрібно звернути увагу при виборі майбутньої професії

Поради абітурієнтам

1. Краще визначитися з вибором професії заздалегідь, а не перед дверима приймальної комісії. Тим більше варто дізнатися якомога більше про майбутню спеціальність. Адже нерідко абітурієнти, які хочуть стати журналістами, основною причиною свого вибору називають бажання: “щоб по телевізору показували”, і зовсім не знають, що робота журналіста складна, емоційно важка, а іноді навіть небезпечна для здоров’я і життя. Абітурієнти, які подають документи на економічні факультети, зазвичай уявляють собі статус і гроші, а не тяжку роботу з цифрами, паперами, звітами. Не полінуйтеся, попросіть знайомих чи родичів, які працюють за фахом, про який ви мрієте, розповісти або показати, що саме і як вони роблять. Відвідайте дні відкритих дверей у вузах.

2. При виборі майбутньої професії не орієнтуйтеся лише на її престижність. Юристи, банкіри, економісти, фінансисти дійсно залишаються лідерами серед престижних професій, але ринок праці ними вже давно переповнений. Тож, з позиції перспективи, ви можете залишитись з гарним дипломом, але без роботи.

3. Не думайте, що ті люди, які отримали престижну професію, але нині сидять без роботи, просто невдахи, а з вами буде по-іншому. З кожним роком роботодавці стають все більш вибагливими і на ринку праці виживе лише той, хто, крім звичайного вузівського диплому, має ще безліч умінь і знань.

4. Не відвертайтеся від “непрестижних” професій, дотримуючись стереотипу про них, як про “чорну” і низькооплачувану роботу. Представники робітничих професій сьогодні на вагу золота. Відповідно й зарплатня у гарних фахівців у цій сфері іноді навіть вища, ніж у деяких “престижних” спеціалістів.

5. Продивляйтеся оголошення роботодавців та зверніться за рекомендаціями до центрів зайнятості (до речі, в них щороку проводяться “Дні кар’єри”, на яких можна дізнатися все необхідне про вузи, актуальні на ринку праці професії, вимоги роботодавців тощо). Вони допоможуть вам зрозуміти, чи потрібна на ринку праці спеціальність, на вивчення якої ви хочете потратити 5 років. Якщо ви взагалі не уявляєте, яку спеціальність обрати, краще зверніться до фахівців місцевого центру зайнятості, які допоможуть вам визначитися з вибором майбутньої спеціальності, враховуючи ваші потреби і здібності.

Поради батькам

1. Не намагайтеся нав’язати дитині те, чого ви колись хотіли, але не досягли. Якщо ви все життя хотіли бути стюардесою, а стали бухгалтером, це не означає, що ваша дитина повинна втілити в життя вашу мрію. Пам’ятайте, що у неї є свої власні плани та мрії, з якими потрібно і варто рахуватися. Не варто також змушувати нащадків йти вашими слідами, навіть якщо у вашій родині усі до сьомого коліна були вчителями чи лікарями.

2. Не тисніть на дитину, якщо вважаєте її вибір майбутньої професії невдалим. Краще допоможіть їй розібратися, чи справді вона розуміє, чим буде займатися в майбутньому. Адже нерідко, обираючи професію, дитина керується стереотипами, прикладами кумирів тощо.

3. Якщо ваша дитина і досі чітко не знає, ким хоче бути, допоможіть їй виявити те, до чого у неї найбільше лежить душа, “гуманітарій” вона чи “технар”, творча особистість чи прагматик. Не можете визначити самотужки – скористайтеся послугами психолога або профорієнтатора при центрах зайнятості.

4. Не бійтеся, якщо вибір вашої дитини припаде на непрестижну, непопулярну чи неінтелігентну професію. Якщо, наприклад, ваш син марить автомобілями, то, можливо, краще дозволити йому здобути фах автослюсаря чи автомеханіка. Адже коли людина займається улюбленою справою, вона завжди досягає успіху. І цілком ймовірно, що в майбутньому ваш син стане власником автосалону, і буде неймовірно вам вдячний за те, що ви не зробили його юристом, може й непоганим, але байдужим до своєї роботи.

5. Пам’ятайте, що обирати майбутню професію потрібно не під час подання документів у вузи, і навіть не протягом останнього шкільного року. Починати треба ще з 7-8 класів. Тоді до закінчення школи дитина вже точно визначиться, ким хоче стати.

57 переглядів

ФРАЗИ, ЩОБ ЗАСПОКОЇТИ ТРИВОЖНУ ДИТИНУ

1. «Що ти відчуваєш? Можеш намалювати це?»
Діти часто не можуть висловити свій стан в словах, і ця недосказанність робить її ще більш обтяжливою. За допомогою фарб або олівців дитина зможе не тільки висловити те, що її хвилює, але і поглянути на свою тривогу зі сторони, зробити її відчутною і трохи менш страшною.

2. «Я люблю тебе. Ти в безпеці»
Тривога змушує дитину відчувати себе беззахисною. Ваші слова про те, що ви поряд і вона в безпеці, особливо важливі в цій ситуації.

3. «Давай уявимо, що ми надуваємо повітряну кулю. Зроби глибокий вдох і дуй, поки я не порахую до п’яти»
Один з вірних способів впоратися з тривогою – вирівняти дихання. Але якщо ви запропонуєте дитині зробити глибокий вдох посеред панічної атаки, ви можете почути у відповідь: «Я не можу». Вам буде легше, якщо ви запропонуєте це в формі гри.

4. «Я хочу, щоб ти повторив за мною:« Я зможу ». Зроби це десять разів»
Цей спосіб використовують марафонські бігуни, щоб подолати «стіну» – почуття безсилля, яке виникає після подолання більшої частини дистанції, коли ресурси організму виявляються на межі.

5. «Чому ти так думаєш?»
Це питання допомагає дитині розкласти темний і лякаючий образ свого занепокоєння на більш прості і ясні деталі. Цей прийом особливо корисний для вже старших дітей, які вже здатні аналізувати свої думки і почуття.

6. «Ми разом! Нам ніхто не страшний»
Відчуття самотності і відокремленості – потужне джерело тривоги. Покажіть дитині, що в думках ви завжди будете з нею, навіть якщо фізично будете далеко.

7. «Якби твої переживання були монстрами (покемонами), як би вони виглядали?»
Надаючи переживанням конкретний образ, ми робимо їх більш конкретними і відчутними. Запропонуйте дитині вигадати своєму «сумуйчику» історію, поговорити з ним. Подумайте разом над тим, як відлякати його, або допомогти.

8. «Давай покладемо твою тривогу на полицю і займемося чимось. Якщо хочеш, потім ми знову візьмемо її»
Тривожні діти часто думають, що їх занепокоєння буде з ними весь час. Спроби переконати дитину не думати про свій стан приведуть до зворотного ефекту. Замість цього запропонуйте їй ненадовго відокремити себе від свого переживання, відійти і розглянути його з безпечної відстані. Це дуже дієва методика.

9. «Це почуття пройде. Давай влаштуємося зручніше і почекаємо»
Коли наше тіло знаходиться в зручному положенні, цей стан передається і розуму. Звичайна ковдра і плед можуть бути прекрасним «заспокійливим».

10. «Давай дізнаємося про це більше»
Тривога подібна темному підземеллю, в кожному кутку якого ховається щось страшне. Дайте дитині досліджувати його, але будьте поруч. Задавайте їй питання, направляйте її. Ваша присутність допоможе їй усвідомити на власному досвіді, що «у страха очі великі».

11. «Давай порахуємо до десяти»
Ця проста техніка допомагає відволіктися від тривожних думок. Запропонуйте дитині порахувати що завгодно – годинники на руках у перехожих, зашторені вікна в будинку навпроти або родимки на руці.

12. «Закрий очі. Уяви … »
Візуалізація – потужна техніка, яка використовується спортсменами для зменшення болю і хвилювання. Запропонуйте дитині пройтися по чарівному лісу з Володаря кілець, Хогвартсу або космічної станції. Запитуйте, що вона бачить, – спонукайте її фантазувати.

13. «Засічи дві хвилини і скажи мені, коли вони пройдуть»
Концентрація на часі також добре допомагає впоратися з тривогою. Спостерігаючи за рухом секундної стрілки, пісочного годинника або електронним таймером, дитина перестає концентруватися на своїх переживаннях.

14. «Мені теж іноді буває страшно / тривожно. Це не дуже й весело»
Емпатія – найсильніший засіб проти страху і почуття невизначеності. Ви також можете поділитися своїми власними спогадами і переживаннями з дитиною, розповісти, як ви переживали тривогу, як вчилися справлятися з нею.

15. «Давай запишемо на цьому аркуші все хороше, що приходить тобі в голову»
Тривога створює «коротке замикання» в областях мозку, відповідальних за логіку. Списки допомагають навести порядок в думках, а позитивні спогади надихають і додають сил.

16. «Скажи мені: що найгірше з того, що може трапитися?»
Мета цієї вправи – допомогти дитині більш усвідомлено уявити, чого вона боїться і чому. Обговоріть, які можуть бути наслідки, як можна відповісти на них. Замість жахливого образу майбутнього у дитини буде чітке уявлення про те, що трапиться щось неприємне, але таке, що можна виправити.

17. «Що написано в твоїй « уявній хмарі »?»
Якщо ваші діти читають комікси, вони знайомі з білими хмарками, в які художники поміщають слова героїв. Такий незвичайний спосіб міркування допомагає їм відсторонитися від своїх переживань і поспостерігати за своїм станом з безпечної відстані.

18. «Давай пограємо в суд – пошукаємо докази, що хвилюватися нема чого»
За допомогою цієї гри ви пропонує дитині самій вибудувати собі захист і відповісти на всі можливі випади «внутрішнього критика».

19. «Я тобою вже пишаюся»
Знаючи, що її зусилля вже винагороджені, дитина позбавляється від тяжкості перфекціонізму – джерела величезного стресу для більшості тривожних дітей.

20. «Давай сходимо на прогулянку»
Прогулянка на свіжому повітрі спалює надлишок енергії, підвищує м’язовий тонус і підіймає настрій. Якщо прямо зараз у вас немає часу на прогулянку, запропонуйте дитині пострибати на скакалці, поприсідати або просто потягнутися.

21. «Я знаю, це важко»
Визнайте, що ситуація серйозна і ваша дитина має повне право переживати. Так ви покажете їй, що поважаєте її почуття.

22. «Розкажи мені про це»
Промовляння своїх думок і почуттів допоможе дитині розібратися в них і знайти рішення. Вислухайте його уважно, не перебиваючи.

23. «Пам’ятаєш, як ти впоралася з ..?»
Нагадуючи дитині про її минулі успіхи, ви зміцнюєте її віру та впевненість у власних силах.

24. «Не можу посунути цю важку шафу. Допоможеш мені?”
Фізичне зусилля допомагає зняти напругу і випустити емоції.

25. «Давай вигадаємо інший кінець для цієї історії»
У дитини в голові вже склалася історія про те, що буде далі. І цей сценарій змушує її нервувати. Прийміть її версію, а потім запропонуйте подумати, як ще може закінчитися цю історію.

56 переглядів

10 тез про дітей, батьків і дисципліну

Давайте подивимся, що казав видатний український релігійний діяч, один із моральних авторитетів українців у 1990-2010-х роках, Любомир Гузар про те, як варто виховувати дітей.

1. Батьки мусять ставитися до своєї дитини як до людини, тобто дати їй відчути, що вона людина. Завдання, безумовно, дуже складне, але, знехтувавши ним, можна поставити дитину на фальшивий шлях.

2. Необхідний елемент – це виховувати дитину в атмосфері тепла і мудрої любові. Діти, які цього не одержали, – це ті, що в той чи той спосіб тікають з дому і блукають вулицями наших міст.

3. Нещаслива та дитина, між батьком і матір’ю якої є постійна незгода та непорозуміння, а ще гірше, коли батьки знущаються з дитини – як у фізичному, так і в моральному плані.

4. Батьки, закохані в гроші, можуть навіть свідомо передати дітям свій матеріалістичний світогляд.

5. Передавання позитивних чи негативних вартостей відбувається природним шляхом: що батьки думають, про що говорять, як поводяться – формує їхню дитину.

6. Безумовно, дитина має відчути, що її люблять, але батьківська любов повинна бути, наважуюся сказати, мудрою.

7. Розпещена дитина раніше чи пізніше почуватиметься нещасною, тому що не завжди зможе отримувати все так легко, як їй це вдавалося в дитинстві.

8. Батько й мати, створюючи атмосферу любові, повинні дати відчути дитині її гідність і гідність інших людей – старших і таких самих, як вона, дітей.

9. Дисципліні повинні підпорядковуватися всі члени сім’ї, передусім батьки: на все є свій час і щодо всього певна позиція.

10. Кожну дитину належить виховувати в дусі бажання робити добро іншим, чи батькам, чи товаришам, чи братам і сестрам.

41 переглядів

Акція 16 днів проти насильства!

03.12.2020 року психологічною службою Шепетівського професійного ліцею був проведений диспут з елементами тренінгу.

Під час диспуту з здобувачами освіти обговорювались такі питання:
Що таке насильство?
Види насильства.
Як себе захистити?
Як запобігти насильству?
Куди звертатись у випадку насильства?!

41 переглядів

«Ми проти – торгівлі людьми»

Торгівля людьми – це форма сучасного рабства та порушення прав людини, від якої страждають чоловіки, жінки та діти, та яка не втрачає актуальності у ХХІ ст. для жодної країни світу, включаючи Україну.

20 листопада психологічною службою в Шепетівському професійному ліцеї було проведено виховну годину для здобувачів освіти 204 групи на тему: «Торгівля людьми. Як не стати жертвою».

Учнівська молодь нашого навчального закладу підвищила свій рівень знань щодо поняття «торгівля людьми», прав та свободи громадян за кордоном. Переглянули фрагменти фільму «Станція призначення життя», після якого учні обговорили основні моменти, висловлювали власні думки. А на закінчення пройшли анкетування «Торгівля людьми».

44 переглядів

Тиждень боротьби проти булінгу

В Шепетівському професійному ліцеї психологічною службою з 16 по 20 вересня був проведений Тиждень боротьби проти булінгу.

Як відомо булінг (англ. school bullying campaign) — загальний термін, яким означають систематичні переслідування з образами, цькуванням, знущання, залякування, приниження, упереджене ставлення у навчальному закладі. Зазвичай, термін означає переслідування серед учнів, рідше зустрічається цькування учнів вчителями, ще рідше — цькування вчителя учнями. За дослідженнями ЮНІСЕФ, з фактами шкільного булінгу в Україні мали справу 67% дітей у віці від 11—17 років протягом останніх трьох місяців. Також, 24% дітей стали жертвами, а 48% з них нікому не розповідали про ці випадки. Дещо частіше за інших дітей піддаються булінгу сором’язливі, зі зразковою поведінкою діти, а також діти, які, в силу різних життєвих обставин, «замкнуті в собі» а також діти з сімей з низьким рівнем прибутку.

В рамках Тижня боротьби проти булінгу було проведено ряд заходів, зокрема: облаштовано інформаційний куточок, щодо протидії булінгу; активну участь взяли учні І курсу 103 групи та 104 групи у виготовлені газети «Ні булінгу».

Також 18-20 вересня практичним психологом Гладкою Н.М. проведене заняття з елементами тренінгу на тему «Протидія булінгу в учнівському середовищі» для учнів групи № 102 та 104, а для учнів групи 103 був проведений виховний захід з елементами перегляду відеосюжету «Як попередити булінг».

Практичний психолог
Н.М.Гладка

27 переглядів

Ми на нашому сайті використовуємо файли cookie, якщо ви не згодні, щоб ми використовували даний тип файлів, ви повинні відповідним чином встановити налаштування вашого браузера (в такому випадку ми не гарантуємо коректної роботи сайту) або не використовувати наш веб-сайт

x